Протягом історії людства уряди постійно експериментували з регуляцією і дерегуляцією ринку се кс-послуг.

Так, наприклад у Німеччині, в наданні інтмних послуг зайнято близько 400 тисяч осіб. Річний обіг інт им-бізнесу становить близько 6 мільярдів євро.

У таких країнах є профспілки се кс-робітників, які платять податки, проходять щорічні медогляди тощо. Подібний підхід привів до зменшення рівня злочинності, у тому числі торгівлею людьми і кількості випадків насильства, до зниження захворюваності на венеричні хвороби, а також до появи джерела надходження додаткових коштів у бюджет.

У нашій країні єдину спробу ввести надання інт имних послуг в правове поле було здійснено народним депутатом Андрієм Немирівським у 2015 році. Але він швидко зняв із розгляду Проект Закону "Про регулювання проституції та діяльності се кс-установ".

Цей законопроект мав узаконити с екс-працю в Україні. А надавачі ер отичних послуг мали б стати фізичними особами-підприємцями, які надають ін тим на платній основі. Згідно із законом, такі послуги могли надаватися як фізичними особами, так і організаціями. Також передбачав регулювання даних послуг і встановлював правові бар’єри (такі як обмеження за віком і медичні огляди).

За соціологічними дослідженнями в Україні се кс за гроші надають понад 100 тисяч осіб. Необхідно вивести цей бізнес з "тіньової сторони" держави, забезпечивши цивілізовані правила гри.

Якби держава встановила податок на послуги комерційного се ксу це дало б бюджету близько 4 млрд. грн. чистих надходжень.

Поки в Україні точаться дискусії навколо того, чи варто легалізувати с екс-бізнес, деякі українки активно працюють за кордоном, отримуючи при цьому солідний прибуток.